Славлення

Славлення обряд єднання з Родом Всевишнім і Рідними Богами, який справляється у вогнищах (храмах, капищах) Слов’янської Рідної Віри щонеділі. Він має на меті підтримання духовного зв’язку з Вищими Силами, навчання конам Істини і засобам взаємодії явного світу із світами Богів і духів (Прави і Нави). Під час Славлення відбувається очищення, оздоровлення і вдосконалення душі, духа і тіла рідновірів, ладування розвитку подій їхнього особистого життя, життя держави і Матінки-Землі загалом.

Значення. Збираючись на недільні Славлення та свята, рідновіри віддають шану Роду Вседержителю, Родителю усього сущого і несущого та долучаються до священного літопису свого роду. Цим вони засвідчують свою повагу і єдність з Предками та Рідними Богами, готовність виконувати своє Призначення й творити лад та благодать на своїй землі. Під час Славлення відбувається взаємодія світу Яви (людей) і світу Прави (Богів), Вищі Духовні Сили, просочуючи тіла і душі рідновірів, роблять їх більш світлими, чистими і досконалими. Знаходячись під час обряду у єдиному духовному потоці Світла Рода Всевишнього (у Живі), рідновіри краще розуміють суть свого буття, та більш глибинно усвідомлють як їм потрібно жити і праведно діяти. Вони мають можливість спілкуватися з Рідними Богами, отримати підтримку і допомогу Всевишнього. Під час Славлення, за допомогою славнів, пісень, молитов та замовлянь, закликаючи та спрямовуючи Божі Сили, рідновіри отримують здатність впливати на оточуючий світ, сприяючи його творенню по-Праві, таким чином вирішувати свої труднощі та негаразди. 

Усі рідновіри мають розуміти, що в неділю зранку більшість людей відпочивають, простір не насичений лихими думками, намірами та образами. В цей час, умовно кажучи, брама небесна відчинена, і добрі думки, наміри і образи слов’ян створюють благодатний простір, в який потім входять наші земляки. Відвідуючи Недільне Славлення рідновір тим самим допомагає своїм рідним, друзям і близьким відродитись у Вірі Предків, увійти в її благодатне море-океан. Чим більше нас буде на обряді, чим частіше ми проводитимемо його, тим більше наповнюватиметься це чарівне море-океан.

Умови. Недільне Славлення – це один з обрядів, який підтримує навколо нас буття і творення світу любови і справедливости. Його сила тим більша, чим більше щирих та добрих (праведних) людей приймають у ньому участь, як у певній громаді, так і у всьому Родовому Вогнищі Слов’янської Рідної Віри. Під час Славлення відбувається об’єднання у єдине ціле земного тіла Рода, відновлюється єдність роду славних (слов’ян) у всіх трьох світах – Праві, Яві та Наві. Саме тому обряд має відбуватися, незалежно від будь-яких умов (відсутності прихожан, вогню, необхідного утвору, війни і т.ін.). Право проводити цей обряд мають усі духовні чини, починаючи від кудесника, цей чин отримується після закінчення середнього духовного навчального закладу – Слов’янського Училища Рідновір’я (СУР’я). У випадку відсутності чудесника, що отримав духовну освіту, громада обирає з-поміж найшановніших вогнищан обрядодія, який з благословення будь-якого духовного чину Слов’янської Рідної Віри (або хоча б при наявності цього Требника ) може тимчасово (до Посвяти у духовний чин) виконувати обов’язки «благословленого на обрядодіяння» кудесника. Храм та Недільне Славлення, які у ньому проводяться, покликані підтримувати у духовній благості, мирі та достатку усі прилеглі землі, тому громада має бути сама зацікавлена у створенні вогнищ (храмів, капищ, святилищ) та правильному виконанні обрядів.

Місце проведення. Недільне Славлення потрібно (можна) проводити на капищах, як природних (Боголісся, Святилища, місця поблизу Священних Дубів), у літню пору, так і штучних, у вигляді приміщень (храмів), взимку. Вся земля-матінка свята, тому у випадку непередбачених обставин, обряд можна проводити у будь-якому чистому й природному місці.
Час проведення. Розпочинається Недільне Славлення о 10.00 ранку, незалежно від того, який час у Києві, у духовному вимірі обряд почнеться одночасно для усіх. Неділя – це день Сонця-Дажбога, час, коли ми маємо дослухатися до поклику Вічності та покращувати своє земне і небесне життя славнями, молитвами та Священими Станами – дивлення, явлення й ладування.
Стан, у якому слід приходити. На Славлення бажано приходити, не уївши (це не стосується вагітних), щоб їжа не заважала розуму та проникненню у душі и тіла рідновірів Життєтворного Світла Рода. По закінченню обряду споживається замовлена вода та освячена пожива (проводиться братчина). Замовлена, жива вода, спожита на порожній шлунок, має ще більш цілющу та очисну дію.
Зовнішній вигляд. Недільне Славлення – це щотижневе родинне свято, час єднання родини, громади, народу та усього Роду Славянського з Богами і Предками. Тому, приходити на нього слід у чистих святкових звичаєвих строях (щонайменше у вишитих сорочках та блузах). Жінки у спідницях, чоловіки у штанях. Голова у заміжніх жінок має бути покрита, у незаміжніх може бути непокрита. Взимку і чоловіки, і жінки можуть бути з покритою головою.
Пожертва. Все у Всевишньому Роді (Всесвіті) пов’язано, ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає. Для того, аби у світі панував лад, те, що отримується від світу, має дорівнювати тому, що віддається. Вдосконалюючи свою Душу, отримуючи під час Славлення відання Прави та Благодать Богів, священним обов’язком кожного рідновіра є підтримати свій рід та його відаючих. Жертвуючи на Храм, потрібно віддавати стільки, скільки підказує совість людини для розвитку своєї ж громади і роду. Не можна віддавати більше, ніж хочеться віддати, і менше, ніж треба.
Братчина. Після проведення Недільного Славлення у Боголіссі (на природних Капищах), часто проводяться братчини, спільне споживаня їжі для братання та поєднання роду земного. Братчина покликана зримо об’єднати світ Богів та громаду, дати громаді відчуття єдиного цілого, здоров’я і достатку. Для проведення Братчини, рідновіри приносять з собою на обряд їжу (кожен по можливості), яка освячується під час дійства і споживається громадою. Про проведення Братчини, Духовний провідник попереджає заздалегідь.
Підготовка місця. Староста (і громада) має подбати, щоб усе було готово для проведення Обряду, якщо дійство відбувається на природі, то повинні бути заготовлені і складені дрова для Священного Вогнища, у приміщенні – достатня кількість свічок, місце прибране і т.ін.
Обрядовий утвор: Алатир на підставці, коробочка з травами (зерном) для пожертви, ріг (для здійснення треби в священний вогонь під відкритим небом), кача (для освячення води), ложечка (для розливання води), Дідух (між Великоднем і Овсенем використовується зелень, квіти). У разі потреби – збанок з водою, кропило.
Послiдовнiсть i суть. Якщо славлення на вибраному місці проводиться вперше, то перед його початком необхідно провести обряд Благосвяти – освячення місця (приміщення).
Славлення. Перед початком обряду, на капищі або у храмі протягом 20-30 хв. здійснюється прославлення Богів, встановлення духовного зв’язку з Всебогом і Рідними Богами, своєрідна очистка і замовляння святого місця і насичення його силою Рідних Богів та Святим Духом Світла Рода Всевишнього. Тобто читається замовляння, яке складається кожною громадою за власною поребою.
Відкриття Брами Ирію. Звертаючись до Вищих Сил і визначаючи своє розуміння Всесвіту, рідновіри на чолі зі своїм Духовним Провідником створюють духовний канал зв’язку та єдності зі світом Прави і місцем перебування душ Предків.
Треба Богам. Весь Всесвіт пов’язаний взаємозв’язками і переходами з одного стану в інший (з матерії у дух і з духу в матерію). Треба, яка спалюється на Священному вогні (віддається воді, землі, розвівається по вітру, згодовується священним тваринам чи птахам), означає, що слов’яни відають про кони Прави, шанують і люблять Рідних Богів. Кожна людська дія спрямована на виконання конів Прави та утвердження ладу у світі, це підтримка Всесвітнього Родового Вогнища (життя Всесвіту). Жити по Праві, деколи буває не просто, тому зусилля, які для цього докладаються, є своєрідною требою, тілесним вкладом у своє духовне майбутнє. Віддаючи щось матеріальне заради Рода Всевишнього і Рідних Богів, ми даємо їм можливість духовно допомагати вогнищанам для матеріалізації того, що нам необхідно.
Стан Священної Тиші. Людина, у повсякденності життя, часто не має можливості зупинитись, заспокоїтись і оцінити свій життєвий шлях. Зробити це, дозволяє Стан Священної Тиші. Самозаглиблюючись, згадуючи минулі події свого життя (добрі і погані вчинки), рідновір повинен щиро визнати помилки і щиро розкаятися перед Родом Всевишнім та Рідними Богами. Після чого, він має уявити і побачити великі праведні досягнення в ім’я Рода Всевишнього, які він прагне досягнути у своєму майбутньому житті і утвердитись у прагненні їх здійснити. Наступний крок – відкинути усі думки. Таким чином, рідновір відкриває свою душу і показує Богам той шлях, яким він збирається йти та вступає з ним у духовну едність, співдію і співпрацю, аби виконати своє вище призначення.
Вшанування світу Прави (Вишнього Світу). Суть його у славленні Бога-Богів – Рода Всевишнього, як Прародителя, який дав життя усьому сущому. Слави, молитви і замовляння, які спрямовуються у Праву, є свідченням вдячності людей. Вищий Світ, приймаючи духовну силу, яка лине до нього від слов’ян, у відповідь налаштовує бриніння нашого Духу та Душі і сповнює їх Світлом Рода, яке утверджує у них вічність та ще більшу силу й знання, щастя, здоров’я та радість.
Вшанування світу Яви (Явного Світу). Суть його у славленні Бога-Богів – Рода Всевишнього, як основи життя і розвитку. Всесвіт є багатовимірним та багатопроявним, навіть у буденному житті нас оточують вищі і нижчі духовні сили. Людину, яка живе у невіданні (не навчаючись конам Прави), починає оточувати страждання і басури, які можуть живитися нашими духовними силами. Звертаючись до Всевишнього та Рідних Богів і постійно підтримуючи з ними зв’язок, ми даємо можливість вищим силам опікуватися нами, наповнювати нас Світлом, Любов’ю, Злагодою та спрямовувати до найвищого духовного блага.
Вшанування світу Нави (Потойбічного). Суть його у славленні Всебога, як охоронця світу першопочатків, навіїв (померлих, покійників) і ще неусвідомленого буття. Це вшанування Рода Вседержителя як милосердного Батька і Нені, що дає можливість розпочати нове життя тим, хто його потребує. Рідні Боги опікуються душами рідновірів (дають силу і знання), незалежно від того, у якому світі вони перебувають – у Наві, Яві чи Праві. Згадуючи душі померлих Предків, ми спрямовуємо до них нашу духовну живильну силу, підтримуючи єдність роду у трьох світах, очищуючи та допомагаючи їм. Вони чують і з вдячністю приймають кожне наше духовне слово. Поминаючи Предків, рідновіри славлять і рівняються на тих, що жили праведно та пішли зі славою у Інше. Звідти вони дивляться на нас і допомагають гідним нащадкам. Згадуючи про тих, що робили у житті помилки (жили не праведно), своєю духовною силою рідновіри – очищують їх, наповнюють додатковою силою та снагою і закликають Всебога та Рідних Богів явити свою милість та допомогти їм.
Ладування Яви – Живоявлення. Слов’яни – це прямий прояв у Яві своїх високих предків – Рідних Богів. У душах рідновірів, після освячення в Слов’янську Рідну Віру, загорається Відогонь – Вогонь Сварожий, тому рідновір силою свого прагнення може змінювати оточуючий світ. Громади Родового Вогнища СРВ, поєднуючись під час Славлення у єдиний Слов’янський Рід, збільшують цю силу у тисячі разів. Таким чином, за допомогою славослів’я та молитов Роду Всевишньому, наповнених священною живильною силою, благодаттю, рідновіри звертають увагу (спрямовують) свою духовну силу та сили Рідних Богів на ладування свого життя й світу загалом.
По суті, Ладування відбувається під час вшанування світу Прави, Яви та Нави. Окрім того, як окрема, додаткова дія проводиться, духовними провідниками коли є необхідність у додатковому Ладуванні Яви, вирішенні якогось важливого питання для Родового Вогнища, громади чи окремого рідновіра. Проводиться під проводом і за вказівкою Духовного Провідника, або на прохання потребуючих може здійснюватись підчас обряду Славлення.
Повіда (проповідь). Вона має на меті навчання громади. Духовний наставник, за допомогою звернення до минулого (Покону, священних книг, родових переказів), повчання Вчителів Радення Сварожого або до особистого досвіду, роз’яснює суть якогось свята, явища чи події, та навчає громаду розуміти, як правильно відноситись до цього з точки зору слов’янської культури.
Освячення Води і Хліба. З середини Всесвіту, з-під каменя Алатиря – до нас лине Світло Рода Всевишнього – вселенська сила Життя дарована нам Всебогом. З давніх-давен вона усоблювалась у вигляді живої води. Наповнючись і споживаючи цю силу існує все суще. Жива направляє до Прави і підтримує творіння Рода Всебога на усіх рівнях буття. Під час Освячення Води відбувається її замовляння божим словом та просочення Живою, після чого вона стає живою, світлою-святою. Споживаючи освячену воду, рідновіри оздоровлюються, очищуються та єднаються з Родом Всевишнім і Рідним Богами. Освячений хліб (та інша праведна їжа) є означення приходу тілесного блага, яким Всевишній обдаровує своїх дітей під час духовного єднання з ними.
Єднання з Родом. Рідновіри, споживаючи освячену воду, освячуються і єднаються з Родом Всевишнім. Під час цієї дії рідновіри визнають себе частинкою Всевишнього Рода і зобов’язуються перед Рідними Богами та громадою йти шляхом Віри-Віди Слов’янської, і жити праведно, виконуючи Заповіти Богів і Предків. Освячення та передача Божої Сили, може відбуватись і шляхом загального окроплення рідновірів живою водою. У випадку присутності на обряді не освячених у Слов’янську Рідну Віру людей, їм необхідно обов’язково пояснити значення цієї частини обряду.
Закриття Брами Ирію. В душі кожного ім’янареченого рідновіра, горить святий Вогонь Сварожий – Відогонь, який з волі Вседержителя нам принесли Небесні Батьки – Боги, передавши через вогняного сокола Рарога. Під час обрядів, іскри Відогню поєднуються, створюючи світлість і єдність Родового Вогнища. Це спільне палання Вірою та Відою, покращує зв’язок з Всевишнім та Рідними Богами, збільшуючи духовну силу наших душ у сотні й тисячі разів, як для усіх разом, так і для кожної особисто.
По завершенню кожного обряду, за допомогою проголошення Шляху Віри-Віди, рідновіри, на чолі зі своїм Духовним Провідником, умовно «прощаються» з Родом Всевишнім, Богами і Предками. Таким чином, закриття Брами Ирію відбувається через завершальну молитву-подяку, уклін та ствердження своєї доброї волі повсякдень жити і діяти відповідно до Покону Рода Всевишнього та повчань Вчителів і наставників роду слов’янського. Повертаючись до свого буденного стану, рідновіри, кожен особисто, молитвою та колословом підтримує загальний духовний ланцюг зв’язку з світом Прави, звертаючись до Вищих Сил за допомогою своїх особистих духовних вправ Радення Сварожого.

 

Читати 6051 разів Останнє редагування Субота, 08 червня 2013 08:57

Галерея зображень

joomlamodniyportal.ru
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

  • тел. +38 067 383 42 13
  • E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Адміністратор: Мілада Міклуш.
  • тел. +38 067 584 09 90
  • E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вы можете купить часы как известных брендов, так и недорогие китайcкие часы.